Олена Семеняка
Рейтинг
+79.03
Сила
219.66

Олена Семеняка

o-semenyaka

Эрнст Юнгер как лицо Консервативной Революции (Ч. 2)

Отсюда возникает представление об исторической телеологии КР, которую реализует Сверхчеловек как победитель Бога и Ничто, «открывшегося после Его смерти» [2]. Различие заключается в том, что если в ваймарский период Юнгер делал ставку на тотальную мобилизацию и технику, как «тот сп...
Читати далі →

Эрнст Юнгер как лицо Консервативной Революции (Ч. 1)

Эрнст Юнгер, никогда не величавший себя «консервативным революционером» и даже отпускавший критические реплики в адрес этого словосочетания, одновременно занимает важное, если не центральное место в «первой десятке» теоретиков Консервативной Революции (далее КР. – прим....
Читати далі →

«Людина особливого типу» в консервативній революції (на прикладі Анарха Юнґера та правого анархіста Еволи) (Ч. 2)

Комізм цієї ситуації у тому, що подібна доля спіткала й самого Еволу.

Так, «деяким дослідникам творчості Юліуса Еволи – зокрема, перекладачу його книжок на французьку мову і глибокому знавцю праць і життя Еволи Філіпу Байє – здавалося, що «Язичницький Імперіалізм&...
Читати далі →

«Людина особливого типу» в консервативній революції (на прикладі Анарха Юнґера та правого анархіста Еволи) (Ч. 1)

Для філософсько-політичних «маніфестів» теоретиків консервативної революції (далі КР) є визначальною така фразеологія, як «новий людський тип», «людина особливого складу», «нова людина» тощо.

Й не дивно, адже широкий ідеократичний рух КР як ...
Читати далі →

Консервативна Революція в контексті феномену критики справа

Термін «критика справа» ми розуміємо у тому сенсі, в якому його використав Юліус Евола у творі «Фашизм: критика справа» («Критика фашизму: погляд справа»).

Сам термін, як протест проти приватизації критичної функції лівим крилом політичного спектру, одн...
Читати далі →

Консервативна Революція, Традиціоналізм, Археофутуризм

Консервативна Революція в певному розумінні нагадує археофутуризм, хоча б на рівні аналогії самих неологізмів. Саме «суперечливість» КР, зведена її теоретиками в ранг чеснот й дослідниками – в число визначальних філософсько-політичних рис, стає символом її органічності та адекватно...
Читати далі →

«Возлюби свій симптом», або Чому ідеологію ховати рано

У некролозі сучасності ідеологія належить до числа мерців, що мають неприємну здатність оживати у найменш придатний для цього момент. Подивимось, чи не є вічно передчасними чергові гучні похорони цього порушника суспільного порядку й спокою.

Читати далі →

Still We’re all living in America

Парадоксальним наслідком ідеології «рівних можливостей» стало діагностоване американським соціологом Крістофером Лешем явище «повстання еліт» як впізнавана алюзія на знамениту працю Хосе Отреги-і-Гассета. На думку Леша, новий клас «управлінців і спеціалістів», пишаючись своєю незалежністю від успадкованих гарантій, глибоко переконаний, що рівень його особистої заслуги малосумісний з вдячністю до попередників або відповідальністю перед минулим і теперішнім. Раніше комфорт історичної безграмотності був винятковим привілеєм мас; тепер весь світ схиляється перед «елітами».
Читати далі →

We’re all living in America, Amerika ist wunderbar

Америка, повчальний експериментальний «негатив» Старого Світу для реалізації демократичної (анти)утопії, втім, досить самодіяльний як на піддослідного кролика, ще від початку свого заснування, за Антоніо Негрі та Майклом Хардтом, мислив себе як «виняток на фоні деградованих форм європейського сувере...
Читати далі →