Троянці патрулюють вулиці району (від назви громадської варти Троєщини "Троя")
Підтверджую інфу про тотальну мобілізацію на Троєщині) Сьогодні вночі активіст Майдану, який привіз мене та моїх друзів на Троєщину (безплатно, звісно), сам не хотів нас випускати із машини, коли побачив групу молодих осіб біля парадного, озброєних битами. Моя сестра, впізнавши серед них людей, з якими вчилася у школі й запевнивши водія, що загрози немає, зізналася, що такої приємної зустрічі однокласників у неї ще ніколи не було в житті. Заслані в Київ автобуси з тітушками – велика стратегічна помилка режиму, бо виявилося, що з рядом київських районів, якщо не з усіма, їм краще не зв’язуватися. Хлопці вийшли патрулювати вулиці, в кращих троєщинських традиціях викликаючи «на справу» один одного по телефону, хоча певну координаційну роль зіграв і осередок Правого Сектору недалеко від мене на районі, де вже також почали розливати в кущах коктейлі Молотова) Крім того, їм підказують по рації, де саме було помічено групи тітушок, хоча не завжди точно, внаслідок чого вони мало не нападали один на одного, прийнявши за тітушок великі групи людей з палками, як це зараз скрізь стається. Кількість учасників троєщинського народного ополчення – від груп по 30-50 чол. до мало не 500 чол. у кінці Троєщини, й всі налаштовані рішуче захищати своїх близьких та майно. Варто сказати, що підстави для занепокоєння існують – тітушки вже встигли попрацювати на Борщагівці і в Голосіївському парку, пограбували магазин родичів одного з учасників ополчення, побили власників. Утім, ходять чутки, що Позняки дали гідну відповідь десятку автобусів з тітушками, трохи скупавши їх в ставку й відправивши додому. Важко уявити, що станеться з ними, якщо вони потраплять в руки одному з троєщинських загонів. Громадська варта зараз уже існує скрізь, здається.
Не обійшлося і без політичних бесід: більшість підкреслює свою готовність відновити народовладдя та опиратися сваволі злочинців та убивць, які пішли проти народу, й обрати гідного представника народних інтересів, більшість стверджує, що вони проти політизації протесту й опозиції, хтось підтримує ВО Свободу, дехто, знайомий з фактичною третьою силою протестних рухів в Україні – Правим Сектором – агітує за нього. За рівнем радикалізму та характером політичних вимог настрої на Троєщині наближаються до останнього. Один хлопець, етнічний росіянин, підкреслює, що він за українську мову і національне самоствердження українського народу; розказав про декількох своїх знайомих зі спецназу, які подали у відставку ще до початку масових заворушень. Ніхто не має ілюзій стосовно нібито інструментальної ролі Беркуту, бійці якого виконують наказ охоче і не приховують наміру постріляти «бандерівців» і всіх незгодних, бо їх «ця влада влаштовує». Всі агресивно критикують роботу ЗМІ, які цілеспрямовано реалізують сценарій політичного розколу України, незважаючи на очевидні свідчення народного єднання на зразок масового ополчення не лише по всьому Києву, а й українських регіонах. На вулицях кричать «Слава Україні!» Не кажучи про те, що сам Вадим Тітушко стоїть на варті в Білій Церкві, не пропускаючи на Київ транспорт з названими його іменем тітушками)
Атмосфера на Майдані святкова, трафік дуже інтенсивний, скрізь приготовлені коктейлі Молотова та каміння, дуже багато людей, в тому числі журналістів, дипломатів, посадовців та депутатів на сцені, іноземці повідомляють про своє скоре прибуття. Зараз на Майдані взагалі немає де ступити. Водій, який підвозив нас додому, розповів, що навіть школи й дитсадки дозволяють висмикувати з клумб останні шини для барикад; багато підрозділів внутрішніх військ самі просять людей, щоб їх «заблокували» і не випускали на Київ. Але ми все ще пам’ятаємо прецеденти поранень та убивств людей снайперами в урядових кварталах і ближче до Жовтневого палацу; зовсім недавно людей розстрілювали з автоматів, зокрема в Черкасах, вже обнародувані списки загиблих, тож розслаблятись рано: всі депутати та політики, бійці спецназу та тітушки, продажні ЗМІ та громадяни будуть покарані, й покарані суворо, і ясно, що ця війна продовжиться і потім, знаменуючи не тільки національну й політичну, а й моральну революцію в суспільстві. Вчора на Майдані полонені ВВ-шники вже мали змогу відчути силу народного гніву, хоча, кажуть, вони навіть не встигли провинитися перед людьми і їх не зачіпали. Перебігати уже також пізно, тож про пробачення можна забути. Щойно Правий Сектор зі сцени Майдану взяв не себе відповідальність за продовження революції, бо час переговорів й дипломатів закінчився. «Скроплена кров'ю нація монолітна», як висловився вчора ще один оратор, і це тільки початок наших звершень (до зустрічі завтра — чи вже сьогодні).
Не обійшлося і без політичних бесід: більшість підкреслює свою готовність відновити народовладдя та опиратися сваволі злочинців та убивць, які пішли проти народу, й обрати гідного представника народних інтересів, більшість стверджує, що вони проти політизації протесту й опозиції, хтось підтримує ВО Свободу, дехто, знайомий з фактичною третьою силою протестних рухів в Україні – Правим Сектором – агітує за нього. За рівнем радикалізму та характером політичних вимог настрої на Троєщині наближаються до останнього. Один хлопець, етнічний росіянин, підкреслює, що він за українську мову і національне самоствердження українського народу; розказав про декількох своїх знайомих зі спецназу, які подали у відставку ще до початку масових заворушень. Ніхто не має ілюзій стосовно нібито інструментальної ролі Беркуту, бійці якого виконують наказ охоче і не приховують наміру постріляти «бандерівців» і всіх незгодних, бо їх «ця влада влаштовує». Всі агресивно критикують роботу ЗМІ, які цілеспрямовано реалізують сценарій політичного розколу України, незважаючи на очевидні свідчення народного єднання на зразок масового ополчення не лише по всьому Києву, а й українських регіонах. На вулицях кричать «Слава Україні!» Не кажучи про те, що сам Вадим Тітушко стоїть на варті в Білій Церкві, не пропускаючи на Київ транспорт з названими його іменем тітушками)
Атмосфера на Майдані святкова, трафік дуже інтенсивний, скрізь приготовлені коктейлі Молотова та каміння, дуже багато людей, в тому числі журналістів, дипломатів, посадовців та депутатів на сцені, іноземці повідомляють про своє скоре прибуття. Зараз на Майдані взагалі немає де ступити. Водій, який підвозив нас додому, розповів, що навіть школи й дитсадки дозволяють висмикувати з клумб останні шини для барикад; багато підрозділів внутрішніх військ самі просять людей, щоб їх «заблокували» і не випускали на Київ. Але ми все ще пам’ятаємо прецеденти поранень та убивств людей снайперами в урядових кварталах і ближче до Жовтневого палацу; зовсім недавно людей розстрілювали з автоматів, зокрема в Черкасах, вже обнародувані списки загиблих, тож розслаблятись рано: всі депутати та політики, бійці спецназу та тітушки, продажні ЗМІ та громадяни будуть покарані, й покарані суворо, і ясно, що ця війна продовжиться і потім, знаменуючи не тільки національну й політичну, а й моральну революцію в суспільстві. Вчора на Майдані полонені ВВ-шники вже мали змогу відчути силу народного гніву, хоча, кажуть, вони навіть не встигли провинитися перед людьми і їх не зачіпали. Перебігати уже також пізно, тож про пробачення можна забути. Щойно Правий Сектор зі сцени Майдану взяв не себе відповідальність за продовження революції, бо час переговорів й дипломатів закінчився. «Скроплена кров'ю нація монолітна», як висловився вчора ще один оратор, і це тільки початок наших звершень (до зустрічі завтра — чи вже сьогодні).
2 коментарі